
Шевченко Олена Василівна

Тема над якою працюю: Впровадження інноваційних технологій на уроках в НУШ»
Моє педагогічне кредо:
Якщо ми навчатимемо сьогодні так, як навчали вчора, ми вкрадемо в дитини завтра Конфуцій
Технології Нової української школи
Перший аспект Чітко визначені чинники забезпечення якості початкової освіти
- всі учні молодшого шкільного віку обов'язково мають бути охоплені навчанням
- в освітньому процесі у 1-4-х класах повинно мати місце різнобічне застосування успіхів та досягнень дітей у дошкільний період
- освітнє середовище молодших школярів повинно бути здоров'я зберігальним, сучасним та ефективним
- у своїй роботі вчителі початкових класів мають впроваджувати технології й методики особисто зорієнтованого, компетентнісного та інтегрованого навчання, виховання і розвитку учнів
- методики та техніки навчання мають бути високотехнологічними
- постійний моніторинг та психологічний супровід освітнього процесу в 1-4-х класах
- відповідна підготовка педагогічних кадрів
Другий аспект НУШ визначає місію початкової школи як
- усебічний розвиток дитячої особистості відповідно до потреб її віку та психофізіологічних особливостей
- формування у дитини загальнолюдських цінностей моралі, етики та культури
- розвиток компетентностей та соціальних і життєвих навичок, що нададуть змогу дитині далі жити в соціумі та вчитися в основній школі
Третій аспект У НУШ визначено ключові складники її парадигми
- новий зміст освіти, заснований на формуванні життєво та суспільно необхідних компетентностей дитини
- покращена мотивація вчителя завдяки свободі його творчості та розвитку
- виховання, яке наскрізно проходить через освітній процес
- реальна автономія та самоуправління школи
- педагогіка партнерства між учасниками освітнього простору школи
- дитиноцентризм, або орієнтація на потреби учня
- створення нової ефективної структури школи
- рівний доступ усіх учнів до якісної початкової освіти
- створення сучасного інформаційного освітнього середовища для дитини
Четвертий аспект НУШ заклала ключові принципи нового Державного стандарту початкової освіти
- презумпція талановитості дитини - будь-яка дитина має право на здобуття початкової освіти без обмежень та утисків
- цінність дитинства - визнане право дитини на навчання через гру та інші методи
- радість пізнання - організація освітнього процесу через дослідницьку та проектну технологію так, щоб приносити радість дитині
- розвиток особистості - формування самостійного та незалежного мислення учнів замість системи непотрібних знань
- здоровий спосіб життя
- безпека учнів
П'ятий аспект Поділ системи початкової освіти на цикли
І цикл - 1-2-й класи ► організація освітнього процесу на інтегровано-предметній основі із переважанням ігрових методів
ІІ цикл - 3-4-й класи ► організація освітнього процесу на інтегровано-предметній основі
З огляду на викладене вище, учитель початкових класів має право та змогу вільно вибирати будь-який ефективний та раціональний, на його думку, метод, прийом і технологію навчання учнів. Та все ж Нова українська школа рекомендує ключовою для використання саме предметну інтеграцію, або технологію інтегративного навчання на основі синергетичного підходу до освітнього процесу.
Саме інтеграція у вивченні навчальних дисциплін, на думку фахівців, найбільше сприятиме ефективності освіти в початковій школі.
Інтегроване навчання - сучасна педагогічна технологія
В сучасній педагогічній науці інтегроване навчання трактують як комплексний підхід до освітнього процесу і безпосередньо до уроку чи його частини без поділу на окремі дисципліни. В усьому цивілізованому світі технологія інтегрованого навчання є необхідною умовою для надання якісної освіти.
В Державному стандарті початкової освіти інтегрований підхід та власне інтегрована компетентність учня визначені як можливість і здатність учня застосовувати знання, вміння, навички та способи діяльності для вирішення найширшого кола проблем, що належать до певних галузей та окремих навчальних предметів. Виходячи з такого визначення, освітній процес у початкових класах розглядають крізь призму загальної картини, а не ділять на окремі дисципліни.
Варто зауважити, що теорія інтегрованого навчання давно прийнята на озброєння педагогами, але досі їй не надавали такого значення й уваги. Інтегровані уроки скоріше були приємним винятком, а не загальним правилом діяльності педагога, особливо в молодших класах.
Сьогодні, з огляду на високу результативність інтегративного підходу до освітнього процесу в світі, є нагальна потреба активного застосування інтеграції в наших школах.
Інтегрований підхід найбільш доцільний у початковій освіті, тому що застосовний у кількох варіантах інтеграції -
- у межах однієї навчальної дисципліни, коли вчитель об'єднує на одному уроці вивчення кількох різнотипних тем чи розділів
- в межах кількох споріднених дисциплін, наприклад теми з рідної мови та літератури, математики й інформатики, природознавства та «Я у світі»
- різнопланових та різнонаправлених дисциплін (цей вид інтеграції найважчий, але й найефективніший).
Часто можливий варіант інтегрованих уроків, які проводять одночасно двоє чи більше вчителів, оскільки різні предмети в початковій ланці освіти можуть викладати різні педагоги. На це потрібно додаткові зусилля в світлі синхронізації роботи на уроці та алгоритму їхніх спільних чи роздільних дій з учнями.
Технологія формування критичного мислення
Дуже близькою по своїй сутності до інтегрованого навчання є технологія формування критичного мислення в початкових класах (в першу чергу на уроках рідної мови та читання). Вона зобов'язує до:
- ведення дискусій та участі в них усіх учнів класу
- виявлення власної думки учня
- пов'язування нової інформації з уже вивченою
- навчання учнів критично розмірковувати на основі вже вивченого
- вміння поєднувати колективну та індивідуальну роботу.
В середовищі педагогів-практиків цю технологію перш за все пов'язують з двома відмінними методами:
«Мозкового штурму»
1.це загальна дискусія з продукуванням найбільшої кількості ідей щодо вирішення проблеми, означеної вчителем, та їх фіксацією
2.немає запитань, доступні всі дитячі ідеї, учні згадують усе з минулих тем - ключові переваги методу
«Асоціативного куща (гронування)»
1.передбачає не висловлювання ідей та інформації з минулих тем, а представлення образів, емоцій, почуттів з приводу предмета обговорення
2.йдеться про стимулювання асоціативного мислення
Учитель записує ключове слово на дошці (наприклад, «весна»), а діти висловлюють свої асоціації з цього приводу - птахи прилетіли, сонечко, сніг розтанув, тепло, квіти розквітають, весело тощо. Коли запас слів вичерпано, вчитель пропонує встановити зв'язки між словами, наголосивши, що немає правильних чи неправильних асоціацій - усі вони індивідуальні. Так відбувається перехід до вивчення нової теми, написання твору, контрольної роботи тощо
Інші технології навчання НУШ
Широко вживаними в освітньому процесі в 1-4-х класах є ігрові технології.
Нова українська школа також рекомендує до застосування:
- ІКТ-технології - через демонстрацію та власну роботу на інтерактивній дошці, з ноутбуком, смарт-телевізором, з прослуховуванням через навушники тощо, аби активізувати пам'ять і розумові процеси учнів
- парно-групові технології
- технології особисто зорієнтованого навчання
- авторські технології відомих майстрів педагогічної праці
- технології рівневої диференціації та інші.
Усі вони при оптимальному застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього процесу в початковій ланці й отримати гідний результат у вигляді комплексу не знань, вмінь та навичок, а компетентностей, необхідних для життя та подальшого навчання молодших школярів. ТЕМА. Листяні та хвойні рослини.
МЕТА:
навчальна: закріпити і розширити уявлення про рослини, їхню будову, про приналежність рослин до груп "дерева", "кущі", "трав'янисті рослини"; сформувати поняття "листяні та хвойні рослини"; вчити робити висновки у вигляді правил "спільне..., відмінне...";
розвивальна: розвивати мислення (вміння аналізувати, виокремлювати головне, порівнювати за аналогією, узагальнювати); розвивати мовлення (вміння давати розгорнуту відповідь, відповідати повними реченнями); розвивати уяву;
виховна: виховувати зосередженість, допитливість, спостережливість, самостійність мислення, прагнення знаходити відповідь на поставлене запитання; виховувати ціннісне ставлення до природи, бажання вивчати її, піклуватися про неї.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
1. Розширення уявлень про світ живої природи.
2. Поглиблення знань про класифікацію рослин, про їх будову.
3. Формування поняття "листяні та хвойні рослини".
4. Розвиток мислення, мовлення, уяви учнів.
5. Виховання ціннісного ставлення до природи.
ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань.
ФОРМА УРОКУ: урок - подорож з ІКТ супроводом.
ОБЛАДНАННЯ: ІКТ, мікрофон, картки з диференційованим завданням схема "природа; малюнки берези, горобини, клена, сосни, ялини; малюнки дуба і сосни для порівняння;; картки для роботи в групі та індивідуально; таблиця «Листяні та хвойні рослини»
ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ: учень/ученицямає уявлення про приналежність рослин і тварин до живої природи; про будову рослин; розрізняє дерева, кущі, трав'янисті рослини; листяні та хвойні рослини.
Хід уроку:
- Організація класу до уроку. 1. Вітання Діти, дзвоник продзвенів, заходимо в клас і утворюємо коло нашої родини
Доброго ранку, доброго дня!
Вітаєтесь ви і вітаю вас я.
Хай плещуть долоньки,
Хай тупають ніжки.
Кивають голівки і сяють усмішки.
Складіть долоньки ось так, сильно - сильно
потріть, відчуйте тепло в них, візьміться за руки і передайте тепло своїх
сердечок один одному. Сьогодні, як ніколи нам потрібна буде
взаємодопомога і повага один до одного, адже ми здійснимо заочну екскурсію до
лісу. Підніміть руки, хто був у лісі. Що ви там бачили? А тепер давайте
дізнаємось прогноз погоди, нам дуже важливо його знати.
2).
Синоптична хвилинка. Вправа «Прогноз погоди»
- Яка пора року?
- Який місяць?
- День тижня?
- Число?
- Погода?
II. Актуалізація опорних знань учнів. (5 хв)
- Діти сьогодні ми з вами відправимось до лісу
Тож часу ми всі не гаймо,
У мандрівку вирушаймо.
Щоб цікавіша була наша подорож ми будемо відгадувати загадки
1. Маю плаття зелененьке,
Гучні, ніжні віти
Білу кору, стан тоненький
Як я звуся діти...
(Береза)
2. Я жовтенька і дуже м 'якенька.
На сонечко схожа, до віночка гожа.
(Кульбабка)
3. І не дівка, а червоні стрічки носить.
(Калина)
Бесіда з малюнками-відгадками
- Як можна одним словом назвати малюнки-відгадки? (рослини)
- Чи однакові вони?
2. Вправа «Бліц - опитування» з послідовним заповнення схеми ПРИРОДА
Коли ми відправляємось в ліс ми говоримо, що їдемо на природу.
Давайте зберемо всі ваші знання про природу і складемо схему.
- Якою буває природа?
-До якої природи відносяться рослини ? (До живої природи)- Що ви знаєте про рослини?- На які три групи поділяються рослини? (Дерева, кущі, трав'янисті рослини) - Скажіть, по якій основній ознаці ми виділяємо групу дерева? (Дерева мають міцний стовбур)- Дайте характеристику основної ознаки кущів? (Кущі мають багато стебел) - Повідомте,чим відрізняється третя група рослин від попередніх груп? (Трав'янисті рослини мають тонке, соковите стебло)- Що спільного у цих рослин? (Всі рослини мають спільну будову)- Яка будова рослин? (Корінь, стебло, листя, квітка, плід із насінням)3. Рухлива гра «Дерева, кущі, трави» (методика навчання в русі)
Вчитель називає назви рослин. Якщо це дерево діти піднімають руки вгору, якщо кущ - руки вперед, якщо трав'яниста рослина - присідають.
(Сосна, малина, мак, береза, ліщина, подорожник, смородина, полуниця, верба, ромашка, калина, дуб).
А тепер займайте свої місця і ми продовжимо урок.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
Щоб потрапити до лісу, нам потрібно впевнитись у ваших знаннях про світ рослин.
Робота за індивідуальними картками:«Знайди зайву рослину»
Після виконання завдання діти за номерами карток захищають свою роботу.
Картка№1

Картка№2

Картка№3

Вчитель:
- Діти, а де можна зустріти одразу всі ці рослини? Так, дійсно у лісі.
- Як ви думаєте ми вже все знаємо про світ рослин чи є ще щось для вас незнайоме?
Практична робота з демонстраційним матеріалом
Подивіться на партах у вас лежить демонстраційний матеріал. Роздивіться його, подумайте і скажіть, що вибачите? Де можна побачити ці предмети? Що спільного між ними і чим вони відрізняються?
- Сьогодні ми поговоримо про те, якими бувають дерева, дізнаємося, як їх класифікують.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Ознайомлення з поняттям « хвойні та листяні дерева, кущі»
Робота за підручником ст.16-17
Так це листя різних дерев. А чи знаєте ви, що рослини поділяють на групи за розміром листків? Сьогодні ми і дізнаємось як же називаються ці групи рослин і чому їх так називають. А допоможе нам у цьому перш за все підручник.
2. Руханка «Ми йдемо до лісу»
Тепер я впевнена, що ви готові йти до лісу. Тож одягаємось.
Вчитель проговорює слова, а діти виконують певні рухи.
Одягаємо теплі штани, взуваємо чобітки, одягаємо шапку, куртку, шарф, беремо рюкзак, фотоапарат, рукавички. Йдемо по глибокому снігу, перестрибуємо купини, розсуваємо руками густі насадження, фотографуємо зайчика, білочку. Потрапляємо на чудову галявину і вражені від краси падаємо....
3. Переглядом відео з послідуючою бесідою
- Усі дерева можна розподілити на дві групи: хвойні та листяні.
Листяні дерева на гілочках мають плоскі зелені листочки, як долонька у людини. Вони скидають восени листя, а навесні виростають нові.
Листяні дерева: клен, береза, каштан.
Хвойні дерева замість листочків мають зелені голочки. На зиму вони не скидають їх. Тому про них говорять вічнозелені, бо в них замість одних голок виростають інші. Хвойні дерева: ялинка, сосна, модрина
3.Практична робота( порівняння хвоїнок сосни та ялини)
(Учні розглядають демонстраційний матеріал на своїх партах та висловлюють свої думки)
Голочки ялинки короткі та поодинокі, голочки сосни довгі й ростуть у парі
У листяних дерев листя кожної осені опадає, а у хвойних голочки тримаються по 2-3 роки й опадають неодночасно. Тому всі хвойні протягом року зелені . Їх називають вічнозелені
Лише модрина восени скидає голочки. Золоті хвоїнки модрини, як листя, падають на землю. Хвоїнки зібрані в пучки по 20-60 штук.
Кущі те ж можна поділити на листяні та хвойні: калина і ялівець.
Листяні дерева на гілочках мають плоскі зелені листочки, великі, як долонька у людини (наприклад, дуб, береза, тополя, акація, яблуня та ін.).
V. Узагальнення і систематизація знань та вмінь учнів
1.Робота за картками у групах. Позначити хвойні дерева. Зошит Н.М.Бібік, І.О.Большакова, М.С.Пристинська№»2.2 ст.11 Захист робіт
2. Місце збору(килимок) Гра з ЛЕГО ( зелений - хвойні рослини, жовтий- листяні)
Кипарис, верба, тополя, смерека, береза, каштан, сосна.
3. Переміксування за номерами.
Розфарбуйте дерева в різні пори року за групами. Виставка робіт
(Творча робота в групах)
VI. Рефлексія
Мозковий штурм «Бліц - опитування»
- На які групи розділяють дерева?
- Які головні ознаки листяних і хвойних дерев ви знаєте?
- Які хвойні дерева ви знаєте?
- Які листяні дерева ви знаєте?
- Як правильно назвати лист хвойного
дерева: колючка, голка, хвоїнка?
- Яке завдання було найцікавішим?
Якщо залишиться час можна пограти у гру «Впізнай дерево»